Чому лідер хунти з африканської Буркіна-Фасо завойовує популярність у світі
Про це пише ВВС.
Його послання знайшло відгук по всій Африці та за її межами, а його шанувальники вважають його наступником таких африканських героїв, як буркіна-фасовець Томас Санкара – марксистський революціонер, якого іноді називають "африканським Че Геварою".
"Вплив Траоре величезний. Я навіть чула, як політики та письменники в таких країнах, як Кенія [у Східній Африці], казали: "Це воно. Він – саме той, хто треба", – розповідає BBC Беверлі Очієнг, старша наукова співробітниця глобальної консалтингової фірми Control Risks.
"Його послання відображають епоху, в якій ми живемо, коли багато африканців ставлять під сумнів стосунки із Заходом і те, чому на такому багатому на ресурси континенті досі стільки бідності", – додає вона.
Захопивши владу в результаті державного перевороту в 2022 році, режим Траоре відмовився від звʼязків із колишньою колоніальною державою Францією на користь міцного союзу з Росією. В країні розгорнули російську воєнізовану бригаду.
Запровадили ліву економічну політику, яка передбачає створення державної гірничовидобувної компанії та вимогу до іноземних фірм надати їй 15% у своїх місцевих операціях та передати свої навички жителям Буркіна-Фасо.
Це правило також стосується російської гірничовидобувної компанії Nordgold, якій наприкінці квітня видали ліцензію за її останні інвестиції в золотодобувну промисловість Буркіна-Фасо.
Траоре називає це "революцією", спрямованою на те, аби Буркіна-Фасо отримала вигоду від своїх мінеральних багатств. Хунта також будує золотопереробний завод та вперше в історії країни створює національні золоті резерви.
Тим часом, західні фірми стикаються з проблемами. Австралійська компанія Sarama Resources почала арбітражне провадження проти Буркіна-Фасо наприкінці 2024 року, коли в неї забрали ліцензію на розвідку.
Хунта також націоналізувала дві золоті копальні, а минулого місяця заявила про намір взяти під контроль більше шахт, що належать іноземним компаніям.
Енох Ренді Айкінс, дослідник Південноафриканського інституту досліджень безпеки, розповів BBC, що радикальні реформи Траоре підвищили його популярність в Африці.
"Зараз він, можливо, найпопулярніший, якщо не улюблений, президент в Африці", – каже він.
Його популярність живлять соцмережі, зокрема численним оманливим публікаціям, спрямованим на зміцнення його революційного іміджу.
Відео, згенеровані штучним інтелектом, таких музичних зірок як Ар Келлі, Ріанна, Джастін Бібер та Бейонсе, увічнюють його у своїх піснях. Хоча насправді ці виконавці нічого такого не робили.
Очієнг зазначає, що Траоре вперше привернув увагу африканців, коли виступив на саміті Росія-Африка у 2023 році, закликавши африканських лідерів "перестати поводитися як маріонетки, які танцюють щоразу, коли імперіалісти смикають за ниточки". Цю промову широко розрекламували російські ЗМІ, які стали головним гравцем у просуванні панафриканського іміджу Траоре.
Траоре відвідав урочистості в Росії 9 травня
Минулого тижня Траоре відвідав урочистості в Росії з нагоди 80-ї річниці перемоги Радянського Союзу над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Він написав у X, що це надихнуло його, разом з військовими лідерами сусідніх Малі та Нігеру, "виграти війну проти тероризму та імперіалізму за будь-яку ціну".
Завдяки його риториці та спритній кампанії в соціальних мережах, його звернення поширилося по всьому світу, зокрема серед афроамериканців та темношкірих британців, зазначає Очієнг.
"Кожен, хто пережив расизм, колоніалізм та рабство, може зрозуміти його меседжі", – каже вона.
Дослідниця додає, що афроамериканський репер Мік Мілл наприкінці минулого року опублікував про Траоре допис на X, де відзначив, як сильно йому подобається його "енергія та серце", хоча його висміяли за те, що він переплутав імʼя лідера з назвою країни, назвавши Траоре Буркіна-Фасо, а пізніше видалив пост.
Тим часом, президент Франції не є його шанувальником і називає Траоре частиною "барокового альянсу між самопроголошеними панафриканцями та неоімперіалістами".
Еммануель Макрон мав на увазі зокрема й Росію та Китай, яких у своїй промові 2023 року він звинуватив у провокуванні переворотів у колишніх французьких колоніях в Африці та лицемірному розпалюванні старих суперечок про суверенітет та колоніальну експлуатацію.
Популярність Траоре здобув попри те, що він не виконав своєї обіцянки придушити 10-річне ісламістське повстання, яке підживлювало етнічні розбіжності, а тепер поширилося на колись мирних сусідів Буркіна-Фасо, таких як Бенін.
Його хунта також застосувала жорсткі заходи проти інакомислення, зокрема проти опозиції, ЗМІ та груп громадянського суспільства. Вона покарала критиків, серед яких медики та судді, відправивши їх на передову війни проти джихадистів.
Томас Санкара, якого вбили в 1987 році, залишається іконою для багатьох в Африці
На думку Рінальдо Депаня, заступника директора з питань Африки аналітичного центру International Crisis Group, Траоре має таку підтримку, бо "він молодий у країні з молодим населенням" – середній вік у Буркіна-Фасо становить 17,7 років.
"Він добре знає медіа та використовує минуле, щоб зміцнити свою популярність як реінкарнації Санкари", – каже він BBC.
"І він знає мистецтво політики – як змусити націю, повністю травмовану війною, відчути, що є краще майбутнє. Він справді добре грає у цю гру", - додає Депань.
Санкара прийшов до влади в результаті державного перевороту в 1983 році у віці 33 років, згуртував націю під девізом "Батьківщина або смерть, ми переможемо!", і був убитий чотири роки потому в результаті іншого державного перевороту, який повернув Буркіна-Фасо піж вплив Франції - до захоплення влади Траоре.
Ганський аналітик з питань безпеки, професор Квесі Анінг, який раніше працював у Міжнародному центрі підготовки миротворців імені Кофі Аннана, каже, що популярність військового лідера відображає політичні зміни, що відбуваються на континенті, особливо у Західній Африці.
Опитування, проведене Afrobarometer у 2024 році у 39 країнах, показало падіння підтримки демократії, хоча вона залишалася найпопулярнішою формою правління.
"Демократія не змогла дати молоді надію. Вона не забезпечила робочих місць, кращої освіти та охорони здоров’я", – каже професор Анінг BBC.
За його словами, Траоре "пропонує альтернативу та відтворює дух двох історичних епох":
Саме Траоре став центром уваги на інавгурації президента Гани Джона Махами в січні, коли прибув туди у бойовій формі з пістолетом у кобурі.
"Там уже був 21 глава держави, але коли зайшов Траоре, він наче його осяяв. Навіть охоронці нашого президента бігли за ним", – каже професор Анінг.
Траоре створив різко контрастний образ з деякими іншими лідерами континенту, яким уже важко ходити, але вони досі тримаються за владу, фальсифікуючи вибори, додає він.
"Траоре стильний і впевнений у собі, з дуже відкритим обличчям і легкою посмішкою. Він також потужний оратор і представляє себе як людина з народу", - каже Анінг.
На знак того, що союзна Росії хунта Буркіна-Фасо досягла певного прогресу в економічному плані, Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк дали загалом оптимістичну оцінку країні.
У заяві на початку квітня МВФ зазначив, що попри "складну гуманітарну та безпекову ситуацію", очікують, що економіка країни залишиться "стійкою" у 2025 році, а режим досяг "похвального прогресу" у збільшенні внутрішніх доходів, стримуванні зростання заробітної плати державних службовців та збільшенні витрат на освіту, охорону здоров’я та соціальний захист.
Тим часом Світовий банк зазначив, що інфляція зросла з 0,7% у 2023 році до 4,2% у 2024 році, але рівень крайньої бідності, тобто людей, які живуть менш ніж на 2,15 долара на день, знизився майже на два процентні пункти до 24,9% завдяки "стабільному зростанню" в сільському господарстві та секторі послуг.
Попри ці повідомлення фінансових установ США, відносини Буркіна-Фасо як з Францією, так і з Америкою, були напруженими.
Недавнім прикладом є заява керівника Африканського командування США генерала Майкла Ленглі про те, що Траоре використовує золоті резерви Буркіна-Фасо для захисту своєї хунти, а не на благо країни.
США та деякі їхні африканські союзники переконані, що Росія підтримує Траоре в обмін на частку в золотовидобувній промисловості Буркіна-Фасо. Це суперечить іміджу військового правителя як лідера, який вигнав французькі війська у 2023 році, щоб повернути суверенітет країни.
Коментарі генерала Ленглі, зроблені на початку квітня під час слухань у комітеті Сенату США, викликали обурення серед прихильників капітана, які вважають, що їхнього героя очорнюють.
Ситуація ще більше напружилася, коли невдовзі після цього хунта Буркіна-Фасо заявила, що зірвала змову з метою державного перевороту, заявивши, що змовники базувалися в сусідньому Кот-д’Івуарі, куди як раз здійснив візит генерал Ленглі.
Кот-д’Івуар заперечував свою причетність до будь-якої змови, тоді як Африканське командування США заявило, що візит генерала Ленглі був зосереджений на вирішенні "спільних проблем безпеки", включно з "насильницьким екстремізмом".
Але хунта скористалася нагодою організувати один зі своїх найбільших мітингів у столиці Буркіна-Фасо.
"Через брехню Коліна Павелла був знищений Ірак. Брехав Барак Обама - був убитий Каддафі. Але цього разу їхня брехня на нас не вплине", – сказав один із протестувальників, музикант Осібі Йоханн, інформаційному агентству Associated Press. Мітинги на знак солідарності з Траоре того ж дня також відбулися за кордоном, зокрема в Лондоні.
Неможливо точно спрогнозувати, чим все закінчиться для молодого капітана, але він – разом із військовими лідерами Малі та Нігеру – уже сколихнув Західну Африку, й інші держави наслідували їхній приклад, змусивши французьким військам піти.
Ці троє сусідів під керівництвом військових також вийшли з регіональної торговельної та безпекової групи ECOWAS, створили власний альянс і поклали край вільній торгівлі в регіоні, оголосивши про запровадження 0,5% тарифу на товари, що імпортуються в їхні країни.
Професор Айкінс каже, що Траоре є чого повчитися в інших - він наводить приклад Ролінгса, якого, коли він прийшов до влади в Гані у віці 32 років, називали "Молодим Ісусом", але через 19 років він залишив неоднозначну спадщину – не зміг подолати корупцію попри допомогу у створенні "стійкої" демократії.
Автор: Фарук Чотія
Распечатать
