Суд над катом з російського «концтабору в центрі Європи» на прізвисько «Палич»
Куликовського затримали 9 листопада 2021-го у Києві, а вже 10 листопада у Приморському суді тоді ще не окупованого росіянами Маріуполя обрали запобіжний захід – взяли під варту строком на 60 діб без права внесення застави. Розгляд справи “Палича” тривав понад два роки, суд визнав Куликовського винним за ч. 1 статті 258 ККУ, ч. 1 статті 28 та ч. 1 статті 438 ККУ, зазначає СУСПІЛЬНЕ.
Хто такий “Палич”
Денису “Паличу” Куликовському 39 років. Він народився під Кураховим у Донецькій області. Навесні 2014 року приєднався до лав бойовиків “ДНР” і до 2018-го керував в’язницею “Ізоляція”, яку ті влаштували в Донецьку на території колишнього артцентру. З цієї посади окупаційна адміністрація зняла його з формулюванням “надмірна жорстокість”. Хоча журналісти з посиланням на колишніх в’язнів табору писали, що головною причиною став конфлікт з іншим бойовиком — Василем Євдокимовим, “куратором з ФСБ”.
Після цього Куликовського арештували бойовики та, за свідченнями колишніх полонених, самого катували. Навесні 2019 року, як повідомляли журналісти-розслідувачі, “Палич” втік з Донецька до Росії, а згодом перетнув російсько-український кордон у Міловому Луганської області.
Врешті у 2021 році СБУ затримала Куликовського у Києві. Участь у катуваннях людей у “Ізоляції” він підтвердив під час допиту, відеозапис якого опублікували незадовго після його затримання.
Під час обрання Куликовському запобіжного заходу він заявив, що проживає у Києві ще з 2019-го. Тодішній голова СБУ Іван Баканов не пояснив, яким чином Куликовський міг опинитися на підконтрольній Україні території, однак заперечив, що той мав угоду про співпрацю зі Службою безпеки.
Розслідування справи завершили у червні 2022 року, після чого її передали до суду.
Реакції на вирок
Правозахисниця та Нобелівська лауреатка миру Олександра Матвійчук після оголошення вироку заявила, що “Палича” мали засудити до довічного ув’язнення:
“Я збирала свідчення людей, які вижили в резонансі. Це такі історії, які вказують мені, що за скупністю вчинених злочинів вони мають сидіти до кінця свого життя. Треба шукати процесуальне рішення. Я, правда, не розумію, чому держобвинувачення просило всього 15 років. Суддя зараз задовольнив це прохання в повному обсязі, але частина 2 статті 438 ККУ, цієї недолугої, досі не зміненої, але вона все одно передбачає можливість запросити довічно”.
Колишній в’язень табору “Ізоляція” Станіслав Асєєв у коментарі сказав, що хотілося б бачити максимально можливий вирок, але 15 років — є також результатом:
“Моя позиція — чим більше, тим краще. Тобто якби була можливість санкції статті довічно, треба було робити довічно. Чому прокуратура зробила саме 15 років — для мене не до кінця зрозуміло. Проте, якщо суд пішов на це і дав йому максимальний вирок, який запрошувало обвинувачення, це для мене велика справа”.
За його словами, з юридичної точки зору подавати апеляцію на вирок та його посилення буде “не дуже зрозумілим”. З чим погодився й адвокат Асєєва.
***
Також, Суспільне публікує архівний матеріал, написаний після спілкування із двома колишніми в’язнями “Ізоляції”, які розповіли про своє перебування там та роль “Палича” у керівництві катівнею.
Валерій Соколов провів в “Ізоляції” майже 2 роки. Його обміняли 29 грудня 2019-го. Валерія викрали під час прогулянки із собакою за 300 метрів від власного дому. За словами чоловіка, після цього він опинився у камері 6 на 8 метрів, де сиділо тридцять людей.
“Одна з форм управління в “Донецькій Республіці” – це залякати. Який сенс був мене катувати постійно впродовж 3-4 місяців? Тільки для того, щоб, коли вийду на волю, я казав, як тяжко там було. Щоб інші не йшли моїм шляхом”, – зазначає колишній бранець бойовиків.
В ув’язненні чоловіка били струмом та змушували три доби стояти з піднятими догори руками у взутті, меншому на шість розмірів. За словами Валерія, зазвичай смерть полоненого бойовики оформлюють як спробу втечі або самогубство.
“Якраз напередодні Нового року було. Він усю ніч прокричав, простогнав. Нас послали прибирати після його побиття. Шматки м’яса зубною щіткою від стіни відколупували. “Просто так, – сказали, – для задоволення”, – згадує Валерій.
– Чи знали ви про Дениса Куликовського, коли перебували в “Ізоляції”?
З “Паличем” я познайомився після тортур у підвалі. Мене привели в кабінет, “Палич” перебував там: у шортах, в майці, з перебитим носом, з синцями на руках.
– У кого був перебитий ніс, у “Палича”? Чому?
У “Палича”. Потім ми з’ясували, що у нього був черговий “запій”. Приїздила так звана “бригада”, вони побили його палицями і так “закодували”. Після цього він пів року не приймав алкоголь.
– Тобто, він теж потерпів знущання?
Я не знаю, чи знущалися. Там же дисципліна, а вона “палкова”. Тобто, ти не виконуєш команду – тебе можуть закрити, “забити”. Їм немає куди подітися. Вони повністю перебувають у своєму “коконі” і нічого не можуть робити, тільки виконувати команди. Якщо вони захочуть піти або у них скінчиться контракт, їм прямо кажуть… У нас був такий на “Ізоляції” водій, він сам з Маріуполя. Позивний у нього був “Рем”, чи ім’я. Він розповів: “У мене закінчувався контракт, а мені сказали: “у тебе є два варіанти: ти продовжуєш контракт або ми заб’ємо тебе, зробимо так, щоб ти зізнався у тому, що ти “шпигував” на Україну. І якщо цих хлопців (полонених – ред.), то тебе ніхто не обміняє”.
Валерій Соколов під час звільнення. Facebook
Коли я вже познайомився добре з місцевим персоналом, вони вийшли на щирість, розповіли: “Думаєш, нам вже так потрібно було бити вас? Нам сказали – ми робимо”. У “Палича” зовсім інша була позиція. Він отримував від цього задоволення.
– Чим скінчилась ваша перша зустріч з “Паличем”?
Наша зустріч почалася з того, що він допитував мене 8 годин. Потім він хотів особисто познайомитися зі мною і запропонував каву, але я сказав, що маю хворе серце.
– Яким чином він вас катував?
Перший раз вони прив’язали мене до “тортурного” столу і, як з’ясувалося потім, електронним кабелем. Він подає перемінний заряд.
– Які катування проводили?
Мене катували електричним струмом. Потім чомусь вставили мені катетер в районі сонної артерії, а до статевих органів підключили дріт, увімкнули й потім вимкнули, не знаю, чому – може, велику напругу не дали. Я втратив свідомість, і пам’ятаю, як тягнули мене по сходах. Чотири рази я “ходив на тапік, каву попити”.
– Чи розглядаєте ви варіант того, що “Палич” міг втекти з “Ізоляції”?
Якби він хотів втекти, він би втік. Тому що, коли він починав свою діяльність, у 2016-му проїхати можна було на територію України. Він міг би сховатися. У Росії його б, звичайно, знайшли. Потім, він “обріс” своїми життєвими проблемами. Він скаржився, що зараз катує нас, а сам теж казав, що живе у в’язниці, з якої його не випускають.
– А як працівники, такі, як “Палич”, могли потрапити в “Ізоляцію”? Тим паче ви кажете, що деякі з них не хотіли там перебувати.
Це був їхній вибір. Вони хотіли зокрема підзаробити. З них були працівники міліції й пенітенціарної системи. Вони просто повелись на російську пропаганду.
– Скільки було “працівників” в “Ізоляції”?
В “Ізоляції” стояв танк 64-й. За Мінськими домовленостями, він не повинен там бути, у Донецьку. Було три танкісти, близько чотирьох охоронців. А так, то це була база, там перебували БТР, БМП, “Урали”, які перевозили вибухівку та які виїздили на спецзавдання. Кількість охоронців зростала, оскільки від початку було 10-12 людей, потім до 70. Кількість охоронців зростає з кількістю персоналу.
Основне призначення “Ізоляції” – база. Там знаходилися склади озброєння, вибухівки. Великі ангари, підвали. Знаходилася техніка, її там ремонтували. Окрім цього – підсобне господарство. “Палич” ростив бройлерів, свиней. І сама катівня була секретною, про неї ніхто нічого не знав. Секретна в’язниця, особливого значення.
Інший в’язень “Ізоляції” на ім’я Олег народився у Маріуполі, але із 2012 року мешкав у Донецьку. Чоловік розповів Суспільному, що після окупації міста бойовики прийшли до нього додому. Вони закидали йому зраду та висунули обвинувачення у шпигунстві. Загалом Олег провів в “Ізоляції” 9,5 місяців.
– У чому вас обвинувачували? Яким чином ви туди потрапили? За зраду?
За зраду до України мене б не утримували в “Ізоляції”. Напевне, мені все ж інкримінували зраду до “ДНР”. Стаття, яку мені інкримінували вони – шпигунство. Далі – самі робіть висновки. Небезпідставно інкримінували.
– Ви сильно втратили там здоров’я?
Здоров’я? Дуже багато. І не тільки зір. Зламані ребра заживають швидко.
– Це було стандартно, що там кістки ламали?
Ребра – щодня, у кожного другого.
– Скільки там всього перебувало людей?
На момент, коли мене вивозили – 71 людина. Чому я знаю точну цифру? Тому що я був залучений до роботи по роздачі їжі. Відповідно, я в кожній камері знав кількість людей. кількість тарілок, порахувати не складно.
– А “Палич” ким був у “Ізоляції”?
Начальником в’язниці. Були ще над ним люди, але вони не перебували в “Ізоляції”. “Палич” особисто очолював “Ізоляцію”. Над ним були люди. Але їх тут ще немає, і говорити про них ще не потрібно.
– З боку Куликовського були якісь насильницькі вчинки?
Щоденні побої. Це для нього було загалом стандартно. Руками, ногами бив.
– Ви впізнали людину, яку затримали? Він схожий?
Мене не впускає поліція показати. Мені кажуть, що я не маю права туди заходити. Відповідно до карантинних обмежень і всього іншого.
Джерело: Суспільне
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
