Агент Сергієнко та німецькі неонацисти. Як зривалося постачання зброї з ФРН в Україну
Німецька ультраправа партія АдГ подавала судовий позов проти постачання зброї в Україну за вказівкою Кремля та на російські гроші. The Insider та Spiegel вивчили зламане листування пропагандиста Володимира Сергієнка: з нього випливає, що той виступав посередником між Кремлем та ультраправими депутатами, які отримували з Москви тексти своїх виступів, лобіювали кремлівські ініціативи і навіть подавали на власний уряд до суду. Гроші Сергієнко вивозив до Німеччини частково готівкою, а частково через підконтрольну НКО.
Володимир Сергієнко, який називає себе політологом, постійний гість на пропагандистських ток-шоу. Оскільки багато часу він проводить у Берліні, на держканалах його запрошують коментувати теми, пов’язані з Німеччиною, і навіть представляють «німецьким політологом». Пропагандист із задоволенням дає волю своїй фантазії: то він заявляє, що Німеччина готує план щодо вбивства Зеленського, то розповідає, як німці посилають Україні «нацистський код», поставляючи 88 танків, а іноді розважає публіку, влаштовуючи бійку у студії зі своїм колегою, який розігрує роль «українського політолога» Насправді ж Сергієнко не такий невинний клоун, яким може здатися. Як свідчить зламане листування, він є зв’язковим (навіть називає себе куратором), який передає від своїх кремлівських кураторів меседжі для депутатів із партії «Альтернатива для Німеччини» (АдГ). АдГ — поки що маргінальна ультраправа партія, що займає 83 із 736 місць у парламенті (п’ята за величиною), але навесні вона почала набирати обертів і вийшла вже на друге місце в опитуваннях громадської думки, обганяючи навіть СПД (партію, до якої належить і канцлер Олаф Шольц).
Лідери АдГ не приховують своїх ультраправих поглядів: наприклад, співголова партії Александер Гауланд заявляв, що німці можуть пишатися подвигами німецьких солдатів у Другій світовій війні. Уславлення подвигів Вермахту, однак, не завадило Кремлю запросити цього року Гауланда на урочисту зустріч 9 травня (очевидно, щоб обмінятися досвідом із захоплення України).
Офіційно АдГ не визнає свого зв’язку з Кремлем, але, як свідчить зламана листування, депутати цієї фракції не просто координували з Москвою свої дії, але отримували прямі інструкції — навіть заготовлені темники, яких слухняно дотримувалися. Одним із таких завдань була спроба зупинити військову допомогу Україні. Кремль сподівався, що АдГ зможе опротестувати ці поставки через судовий позов. Пояснити депутатам АдГ цю ідею та забезпечити її юридичний супровід, а також її фінансування було доручено Сергієнку, і йому це вдалося.
Першого березня Сергієнко пояснює своєму куратору Олексію, чому позов такий важливий для Кремля: «Робота уряду буде ускладнена. Ця ситуація для нас виграшна, оскільки танки в будь-якому випадку або будуть поставлені набагато пізніше, ніж планується, або буде прийнята судова заборона. Для підтримки цих дій потрібно: схвалення, медійна підтримка, фінансова підтримка. Депутат Бундестагу укласти договір на підготовку позову. Окремо використовуються депутатські запити та відповіді наукової служби Бундестагу».
Тут же Сергієнко і звітує, які витрати будуть потрібні на цей позов: «Приблизно 25 тисяч євро на місяць (орієнтовно два-три місяці на розгляд, стільки ж триватиме судове забезпечення, тобто заборона на постачання). Рахунок виставляє престижне адвокатське бюро, яке об’єднує кількох профільних адвокатів. Додаткові витрати кураторства та представницькі витрати (орієнтовно 10 тисяч євро). ПІБ залучених колег (депутатів Бундестагу) буде надано».
Наступного дня Сергієнко пише куратору: «Глянь чернетку». Той відповідає: «Добре. Я доповів ще вчора, зворотної реакції наразі не отримав». «Чекаємо», – відповідає Сергієнко.
Робота з «обробки» німецьких депутатів пройшла успішно: 5 липня парламентська фракція АдГ подала позов до органів до Федерального конституційного суду, розгляд йде у Карлсруе у справі №2 BvE 5/23. Формальний привід для позову — постачання озброєнь не погоджено з Бундестагом, хоча жодні німецькі закони не вимагають цього.
Були у Сергієнка та інші погоджені з куратором документи, наприклад, лист папі римському від політика з АдГ та за сумісництвом президента Асоціації із захисту російськомовних у ФРН Ульріха Ойме, де той просить звернути увагу на «ганення на християн в Україні». Чернетка цього звернення було надіслано куратору російською мовою 12 квітня, а опубліковано воно було 14 квітня.
Сергієнко отримував пряме фінансування з Москви, що також підтверджує листування, де куратор Олексій запитує: «На НКО німецьке можемо перекласти? Потрібні реквізити? Сергієнко відповідає: «Так. На німецьке НКО можемо перекласти. Наразі з’ясую в аудитора».
Спроба зриву військової допомоги Україні — не єдиний приклад, коли Сергієнко вирішував у АдГ питання на вимогу кураторів. Так, 26 квітня він звітує перед куратором: «Депутат Бундестагу ФРН, член ПАРЄ та Федеральної президії АдГ професор Харальд Вайель заявив на сесії парламентської асамблеї Ради Європи. Він заявив, що київська влада відкрито переслідує православних України російського патріархату», — і посилає на підтвердження виконаної роботи відео. «Прийняв, здорово, — відповідає Олексій і одразу уточнює: — А на польську тему буде?» Чи була потім озвучена АдГ бажана заява «на польську тему», неясно, але заяву Вайєля про переслідування РПЦ миттєво розтиражували кремлівські ЗМІ. У самій Німеччині цієї заяви, ясна річ, навіть не помітили.
Гроші Сергієнко отримує не лише через НКО. Тоді ж у квітні митники затримали Сергієнка та виявили при ньому суму в 9 тисяч євро готівкою (трохи менш ніж максимально дозволену суму в 10 тисяч). У червні його було перевірено на кордоні знову — і знову за нього виявилося 9 тисяч євро.
Цей спосіб фінансування дуже нагадує випадок з іншою ультраправою партією — італійською Лігою Півночі, яку також фінансував Кремль. Як ще в 2019 році вдалося з’ясувати The Insider, Джанлука Савоіні та Клаудіо Д’Аміко, помічники лідера партії Маттео Сальвіні, протягом кількох років щомісяця літали до Москви «човниковим» чином, іноді буквально на кілька годин. Зрозуміло, 9 тисяч євро на місяць — несерйозна сума для фінансування депутатів від АдГ, але, по-перше, як згадувалося вище, частина коштів переправлялася через НКО, а по-друге, Сергієнко в цій схемі був не один. Як вдалося встановити журналістам на основі його телефонних білінгів, Сергієнко постійно телефонував до іншого політтехнолога, Саргіса Мірзаханяна. Раніше розслідування OCCRP вже виявило зв’язок Мірзаханяна у лобіюванні серед європейських (у тому числі німецьких) політиків кремлівських ініціатив.
Тісні зв’язки АдГ із Кремлем і раніше активно обговорювали у ЗМІ: наприклад, депутат Маркус Фронмайєр постійно приїжджав до окупованих Криму та Донбасу, постійно навідувався до Москви, де виступав на всіляких прокремлівських конференціях, і навіть одружився з журналісткою із «Известий». Однак отримання фінансування на поїздки — зовсім не те саме, що фінансування позову, націленого на зрив поставок Україні: в останньому випадку може йтись про офіційне розслідування та порушення кримінальних справ.
У відповідь на журналістський запит Володимир Сергієнко не зміг пояснити, що пов’язує його з куратором із Москви, і відповів, що такий дивний спосіб передачі грошей пов’язаний лише з тим, що прямі банківські платежі з Росії заборонені.
Нові дані, ймовірно, стануть додатковим аргументом для німецьких спецслужб, які вже виявили інтерес до Сергієнка. Грошові перекази від осіб, афілійованих з російською державою, та АдГ (наявність яких давно підозрювали, але не могли довести) підводять під кримінальну справу одразу кількох депутатів Бундестагу. Але ще більше проблем може виникнути у самого Сергієнка. І не лише через фінансування депутатів. Сергієнко народився у Львові і був громадянином України, але минулого року він отримав німецьке громадянство, при цьому заявляючи, що в Україні зазнає переслідувань. Німецька влада не погодилася з тим, що він зазнає переслідувань, але громадянство йому дали, оскільки на той час він уже багато років проживав у Німеччині. У зламаному листуванні, однак, виявляються знімки двох сторінок його внутрішнього російського паспорта та російського закордонного паспорта, виданих на початку 2022 року.
Той факт, що він приховав від німецької влади своє російське громадянство і не відмовився від нього, за німецькими законами є злочином, тож пропагандисту, навіть якщо його не визнають винним у шпигунстві, у Німеччині загрожують серйозні проблеми.
Столтенберг підтвердив участь Зеленського та розповів, що запропонують Україні на саміті НАТО
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
