Втрати держави від роботи митниці у воєнний час
І надто часта зміна керівництва митниці ситуацію не виправила — грошей більше не стало, пише ZN .
Парламенту навіть довелося працювати над спеціальним проектом закону № 6490-д про повне перезавантаження митниці (проголосовано у першому читанні). Що ж насправді відбувається у Державній митній службі та як об’єктивно оцінити, а головне, покращити ефективність її роботи?
«Тінь» - мірило ефективності
Багато років універсальним індикатором ефективності роботи митної служби був показник заповнення бюджету (виконання очікуваних показників). Показник вкрай суб’єктивний як у стадії формування прогнозів Мінфіну, і на етапі стягнення податків. Адже на обсяги сплачених податків впливають: девальвація гривні, зміна світових цін, зміни у законодавстві (автомобілі на єврономерах, тимчасове скасування податків на імпорт, разове оформлення природного газу за минулі періоди) тощо.
Тому наповнюваність бюджету не може бути об’єктивним індикатором ефективності роботи митниці.
Натомість потрібна прив’язка ефективності роботи митної та податкової служб до рівня «тіні» за ключовими податками. А надходження митних платежів має збільшуватися саме внаслідок детінізації, а не зростання фізичних обсягів імпорту бюджетоформуючих товарів чи біржових цін.
Такий показник (tax gap) з різних видів податків розраховує, наприклад, податкова служба Австралії , служба доходів Сполученого Королівства , Європейський Союз , а також пропонують експерти для застосування в оцінці ефективності роботи Державної податкової служби України.
«Тіньові» втрати держави
За даними, отриманими в результаті експертних досліджень , обсяги фальсифікації цін у період з 2015 до 2021 року у рахунках-фактурах на товари за зовнішньоекономічними контрактами змінювалися відповідно до стійкої тенденції до збільшення: від 9,35 млрд дол. США у 2015 році до майже 14 млрд. дол. 2021 року. Водночас втрати бюджету у 2021 році становили від 70 до 120 млрд грн.
Оцінку масштабів «сірого» імпорту у 2022 році здійснили зіставивши статистичні дані щодо обсягів експорту товарів національних органів статистики країн-сусідів, обсягів експорту товарів усіх країн світу в Україну та обсягів імпорту в Україну, які надає Державна митна служба.
Враховуючи динаміку вартісних розривів у 2021–2022 роках, масштаби потенційної контрабанди та порушення митних правил у 2022 році можна оцінити в межах від 270 до 390 млрд грн із відповідними втратами бюджету на суму від 80 до 130 млрд грн на рік.
Ефективність митниці
1. Під час контролю правильності визначення митної вартості
З майже 311 млрд грн митних платежів, перерахованих платниками податків за 2022 рік, лише трохи більше 108 млн грн, тобто 0,04%, забезпечено завдяки роботі з контролю за правильністю визначення митної вартості. У 99,96% випадків йдеться про добровільну сплату податків у повному обсязі.
Але це ще не все. Так, за результатами судового оскарження (2021–2022 роки) у 77% випадків митниця програвала. Показник донарахування додаткових митних платежів за результатами коригування митної вартості здебільшого нівелюється подальшим оскарженням у суді таких рішень та визнанням їх неправомірними.
Відповідно, дискомфорт, що виникає у суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності внаслідок дискреційних повноважень митниці щодо контролю за визначенням митної вартості, не відповідає очікуваному фіскальному ефекту.
2. Протидія порушенням митних правил
Загалом за 2022 рік розглядалося 11 098 справ щодо порушення митних правил на суму 2,96 млрд грн.
За наслідками розгляду справ про порушення митних правил у 79% випадків виносили рішення про накладення стягнення. Водночас слід зазначити, що у закритих судами справах (11%) вартість предметів правопорушень становила в середньому 33% від загальної вартості предметів у всіх справах, переданих на розгляд до суду.
3. Перевірки та митний аудит 
Аналіз даних свідчить про зниження сум митних платежів, донарахованих у межах проведення документальних перевірок. У перерахунку на одну перевірку суми донарахувань збільшились до 784,3 тис. грн. без урахування девальвації гривні. Крім того, реально до бюджету надходить від 5% до 9% сум донарахованих митних платежів.
Детальний огляд роботи митниці за вісьмома показниками: надходження митних платежів у розрізі tax gap, ефективність роботи митниці під час контролю правильності визначення митної вартості, контроль правильності класифікації товарів, контроль країни походження, протидія порушенням митних правил, митне оформлення товарів, що імпортуються в контейнерах, перевірки , здійснені підрозділами митного аудиту, час митного оформлення - у моніторингу ГТС
Як покращити роботу митниці та зменшити втрати держави?
Очевидно, що робота ГТС, згідно з показниками, що вимірюються, неефективна, позитивних змін за останні роки не спостерігається. Митниця потребує значних інституційних змін — необхідно її перезавантажити, передбачити переобрання керівника ГТС на прозорих конкурсах за участю міжнародних експертів та провести переатестацію працівників (проект закону № 6490-д). Крім того, необхідно автоматизувати процеси, впровадити нову ІТ-систему митниці для мінімізації людського чинника тощо.
Важливо також затвердити на рівні Кабміну набір КРІ та запровадити оцінку ефективності роботи митниці щомісяця чи щокварталу. Для наочності відображення показників пропонується створити веб-сервіс, на якому регулярно публікувати дані щодо:
моніторингу контрольних показників діяльності митної служби;прогресу виконання пунктів реформування.
Ці КРІ мають бути зосереджені на головному — демонструвати успіхи (або провали) роботи митної служби у боротьбі із «сірим» імпортом та контрабандою, а також зручність при оформленні вантажів та сервісів загалом для «білого» бізнесу. Це мають бути головні критерії, за якими влада та суспільство побачать результати роботи ГТС.
Фахівці провідних аналітичних центрів упевнені, що не можна й надалі чекати, залишивши митницю у її нинішньому стані, тоді як держбюджет щороку втрачає понад 100 млрд грн від її неякісної роботи. Необхідно терміново реалізувати всі можливі інструменти, які можуть сприяти побудові ефективної незалежної європейської митної служби.
координатор експертних груп Економічної експертної платформи
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
Читайте більше новин по темі:
Распечатать
